"гаряча лінія": (0462) 77-47-03
1 березня - День імунітету.
28 Лютого 2019р.

Імунітет - багатогранне поняття. Сьогодні це поняття використовується досить широко: відносно несприйнятливості до захворювань або якихось соціальних явищ та подій.

Розберем детально поняття імунітету до захворювань.

Імунітет це несприйнятливість організму людини або тварини до інфекційних збудників або чужорідних речовин. Імунітет може бути вродженим або набутим, індивідуальним або колективним, специфічним або неспецифічним.
Вроджений імунітет може бути у новонароджених дітей, якщо його мала мати, але він тримається не довго: до 6місяців. Крім того, до 5% населення генетично не чутливі до деяких збудників.

Набутий імунітет може бути природний або штучний. Природний імунітет це імунітет набутий після перенесенного інфекційного захворювання. Штучний імунітет розвивається внаслідок застосування певних імунобіологічних препаратів. Він може бути активним або пасивним. Активний імунітет виробляється в результаті щеплення імунобіологічними препаратами - вакцинами або анатоксинами. Він досить міцний і тривалий за умови правільного виконання. В результаті в організмі людини з'являються специфічні антитіла до певного збудника. Пасивний імунітет може бути за рахунок введення готових специфічних антитіл (сироваток). Міцність такого імунітету невисока, він нетривалий.

Індивідуальний імунітет захищає певну особу від захворювання у разі контакту із збудником. Колективний - не дає змоги до розповсюдження захворювань у разі їх виникнення у окремих осіб, попереджає спалахи та епідемії.
Специфічний імунітет захищає людину від конкретного збудника, а неспецифічний - забезпечує загальну опірність організму. Неспецифічний імунітет визначається як індивідуальними особливостями, так і умовами життєдіяльності людини, соціально-екологічними та економічними факторами.

Що вибрати?

Природний імунітет найбільш повноцінний, міцний і тривалий. Але пов'язаний з багатьма ризиками. Інфекційні захворювання - це глобальна проблема, над якою працюють науковці всього світу. Інфекційні хвороби залишаються однією з основних причин інвалідності та смертності населення в усьому світі. За даними ВООЗ, 24,7% летальних випадків у дорослих зумовлені інфекційними хворобами та їх наслідками, а у дітей - 63%. Крім того, перенесені інфекційні хвороби у більшості випадків можуть спричинювати розвиток соматичних захворювань, іноді у віддалені терміни, наприклад, патології з боку нервової системи (енцефаліти, неврити, затримка розумового розвитку тощо), цукрового діабету, серцево-судинних захворювань, порушень опорно-рухового апарату та інші. Так, за даними літератури, частота ускладнень з боку нервової системи, внаслідок перенесеного інфекційного захворювання, у тисячі разів перевищує частоту такої як енцефалопатія після застосування окремих типів вакцин.

Штучний активний імунітет, який виробляється після профілактичних щеплень, міцний, тривалість його може бути різна в залежності від виду збудника. Нормативно-правовою базою проведення профілактичних щеплень в Україні є: Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб», Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», наказ МОЗ України від 16.09.11. № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні», яким затверджений Календар щеплень.

Сьогодні людство може сміливо та переконливо стверджувати, що завдяки геніальному відкриттю доктора Едварда Дженнера в медицині був розпочатий новий етап в профілактиці. Дженнер щепив 8-річного хлопчика проти натуральної віспи. Лише сто років після цього французький мікробіолог Луї Пастер (1822 - 1895 роки) зробив наступний прорив у вакцинопрофілактиці та імунології . З впровадженням щеплення проти натуральної віспи вдалося ліквідувати хворобу, яка під час епідемій призводила до загибелі десятків мільйонів людей. Повна ліквідація натуральної віспи зафіксована ВООЗ у 1979 р., і того самого року було відмінено вакцинацію проти цієї інфекції. У 1988 р. ВООЗ прийняла програму ерадикації поліомієліту. Були вжиті масштабні заходи, в яких першочергове значення мали програми, спрямовані на створення достатнього рівня специфічного популяційного імунітету, що забезпечувалося вакцинацією. За період упровадження програми було досягнуто разючих результатів (у 1980-і роки щорічно в світі спостерігалося близько 30 тис. випадків паралітичного поліомієліту, у 2006 р. - лише 1915 випадків, тобто в 150 разів менше). В Україні масове щеплення оральною поліомієлітною вакциною (ОПВ) починаючи з 1959 р. дозволило знизити захворюваність із понад 3 тис. випадків до поодиноких. Останній випадок виділення «дикого» поліовірусу в нашій країні зареєстровано 1993 р. У 2002 р. Україна в складі Європейського регіону ВООЗ була сертифікована як територія, вільна від циркуляції «дикого» штаму поліовірусу. Ще раніше отримали такий статус Американський і Західно-Тихоокеанський регіони. Однак деякі країни залишаються ендемічними щодо поліомієліту (Індія, Пакистан, Афганістан, Нігерія).

З уведенням щеплення проти кору в США та інших країнах американського континенту захворюваність на нього різко знизилась, і тепер реєструються лише спорадичні випадки, в основному через завезення кору з інших країн. Незважаючи на значні успіхи, досягнуті в зниженні захворюваності на кір, у світі близько 10% смертей дітей віком до 5 років припадає саме на цю інфекцію.

Кір - інфекція, яка до 60-х років мину¬лого сторіччя була однією з найбільш поширених в Європі. Показник захворюваності дорівнював показнику народжуваності. У нашій країні щорічно хворіло на кір 1,5-2,0 млн. осіб, у світі - більше 40 млн. Кір не рідко був причиною дитячої смертності. В світі щорічно помирало від кору не менше, ніж 400 тисяч дітей, а в окремі роки і значно більше. В Україні на протязі 15 років 20-го століття померло від кору біля 500 тис. дітей. Причиною смерті най¬частіше було ускладнення у вигляді пневмонії. З початку введення вакцинації проти кору минуло вже більше 50 років, за цей час відбулися значні зрушення. Захворюваність на кір зменшилась більше, ніж у 100 разів.

На сьогодні в Україні існує високий ризик захворювання на кір не тільки серед дітей, які не отримали щеплення. Підлітки та дорослі, які раніше не хворіли і не є вакцинованими, також залишаються вразливими до захворювання. У дорослих кір зазвичай має набагато складніший перебіг. Інформацію про те, що варто знати про кір та як уберегти себе від захворювання розміщено на сайтах МОЗ України та ДУ "Чернігівський обласний лабораторний центр МОЗ України".

Вакцинація проти кору проводиться уже понад 50 років, за ці роки вона зарекомендувала себе як безпечний та ефективний спосіб профілактики цієї хвороби. Вакцина проти кору безпечна та ефективна. Щеплення роблять вакциною КПК (від кору, паротиту і краснухи). В Україні для цього застосовують вакцини «ГІріорикс»/Ргіогіх (виробник Glaxosmithkline Biologicals S.A., Бельгія) та «М-М-Р II»/M-M-RII (виробник Merck & Co., Inc., США). Обидві вакцини гарантовані державою безоплатно в рамках Національного календаря профілактичних щеплень. Вони безпечні, ефективні та якісні, рекомендовані Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) - найавторитетнішою інституцією світу у сфері охорони здоров'я. У разі виникнення випадку захворювання на кір у сімейному осередку, необхідність щеплення осіб, що контактували з хворим на кір, визначає сімейний лікар, терапевт амбулаторії ПМСД або іншого закладу охорони здоров'я, який має ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики.

У разі виникнення випадку захворювання на кір в організованих колективах, коло осіб, які мали контакт із хворим визначає епідеміолог під час епідеміологічного розслідування вогнища. Списки контактних осіб для визначення необхідності щеплення передаються до територіальної амбулаторії ПМСД або іншого закладу охорони здоров'я, що має ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики.

Краснуха - захворювання, що небезпечне своїми ускладненнями. При захворюванні на краснуху жінок в 1-му триместрі вагітності, дитина народжується з вадами розвитку очей, слуху, серця. Також відмічається затримка розумової діяльності. Більше ніж 20000 новонароджених народились з вродженими вадами розвитку під час епідемії краснухи в 1964-1965 роках, епідемія також завершилась 10000 викиднів і мертвонароджень.

З 1969 року, відколи з'явилась вакцина проти краснухи, завдяки її широкому використанню, вроджені дефекти, спричинені краснухою, стали рідкістю.

Значні зрушення протягом останнього століття відбулися щодо епідемічної ситуації з дифтерії. В довакцинальний період в нашій країні хворіло на дифтерію від 40000 до 80000 дітей щорічно. Летальність від дифтерії становила майже 50%, тобто серед захво¬рілих на дифтерію помирала кожна друга людина. Введення обов'язкової вакцинації проти дифтерії докорінно змінило ситуацію. Починаючи з 1932 р., коли було розпочато масове проведення профі¬лактичних щеплень, спостерігалося закономірне зниження захворюваності. У 1933 р. показник захворюваності на дифтерію зменшився до 58,0 на 100 тис. населення і був в 2 рази нижчим, ніж у 1932 р. У наступні роки показник захворюваності послідовно знижувався. Наприкінці 50-х років 20 століття він дорівнював 9,1 на 100 тис. населення, тобто був у 6 разів нижчий від 1933 р. Подальше зниження рівня захворюваності на дифтерію викликало заспокоєння і, більш того, у 80-ті роки минулого століття в пресі почали з'яв¬лятись безпідставні заяви, що вже все гаразд і щеплення при такій ситуації є скоріше шкідливими, ніж корисними. Лікарі-педіатри почали скорочувати кількість щеплень, батьки відмовлялись щепити своїх дітей. І наслідки не забарились. У 1991 р. захворюваність на дифтерію почала зростати. Підчас епідемії дифтерії (1991-1997 рр.) в Україні захворіло близько 20000 осіб, з них понад 700 людей померло (3,7%). 80% померлих були зовсім не щеплені або щеплені з порушенням схеми введення вакцини. У 1995 р. кількість випадків дифтерії в порів¬нянні з 1990 р. зросла в 50 разів. Щоб припинити епідемію дифтерії довелося масово щепити дорос¬лих та проводити додаткові щеплення дітям. Лише завдяки цим заходам рівень захворюваності почав знижуватись, і тільки в 2005 р. нарешті кількість хво¬рих досягла рівня 1990 р. Паралельно знижувалась і кількість померлих від дифтерії. Якщо у 1995 р. від дифтерії померло близько 200 осіб, то в 2012 р. -лише одна дитина, яка була не щеплена. Якщо ж взагалі припинити проводити ще¬плення проти дифтерії, то захворюваність знову почне зростати і через декілька років досягне рівня дощеплювального періоду з сотнями смертельних кінців.

Епідемічний паротит, попри те що сама інфекція є нетяжкою, в 10% випадків спричиняє розвиток асептичного (серозного) менінгіту і в меншому відсотку випадків - енцефаліту. Найчастішим ускладненням є орхіт, що виникає в 20-50% випадків епідпаротиту серед хлопчиків-підлітків і часто впливає на репродуктивну функцію в майбутньому.

Не менш значний вплив справила імунізація на захворюваність такою небезпечною інфекційною хворобою, як правець. Лише щеплення дозволили здолати цю небезпечну хворобу і зберігати щорічно життя понад 0,5 млн. людей. В 2007 році у Львівській області було зареєстровано 4 випадки захворювання на правець, з них 2 летальних.

Але все це має місце за умови створення достатнього імунного прошарку населення (95%), тобто міцного колективного імунітету.

На теперішній час в Україні ці умови порушені з різних причин: охоплення щепленнями від 50% до 80%, мають місце порушення при проведенні імунізації, фальсифікаціі даних про щеплення, зубожіння населення, погіршення соціально-екологічної ситуації. Все це веде до різкого погіршення епідемічної ситуації із інфекційною захворюваністю з фатальними наслідками. Руйнація системи імунізації та відсутність контролю з боку державних органів за її проведенням становить загрозу національній безпеці країни. Для виправлення ситуації необхідно негайно вжити заходи повідновленню системи забезпечення якісними імунобіологічними препаратами в повному обсязі, державного контролю за проведенням імунізації, поліпшенням соціально-економічного стану стану населення та його обізнаності.



Останні новини
16-08-2019 Щодо захворюваності на ГКІ за 33 тиждень >>
15-08-2019 Щодо захворюваності на кір станом на 14.08.2019р. >>
02-08-2019 1-7 серпня - Міжнародний тиждень підтримки грудного вигодовування >>
29-07-2019 Досвід проведення ВОК в сан.-гіг. лабораторії ДУ «Чернігівський ОЛЦ МОЗ України» >>
26-07-2019 Всесвітній день боротьби з гепатитом >>
18-07-2019 Про санепідситуацію в області за 6 місяців 2019 року >>
18-07-2019 Прейскурант цін (тарифів) на роботи і послуги >>
09-07-2019 Про випадок ботулізму >>
08-07-2019 Лабораторна діагностика малярії в Чернігівській області >>
24-06-2019 26 Червня всесвітній день боротьби з наркоманією >>

Санепідситуація

За 6 місяців 2019 року в області за медичною допомогою з приводу захворювання на інфекційні хвороби звернулося 104 тис. осіб, що на 4,9% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Зме...

| 18-07-2019 |  детальніше >>