Небезпека, що криється у тютюні

Мабуть, немає таких людей, хто не обізнаний із постулатом, що тютюнокуріння вкрай негативно впливає на організм, спричиняючи безліч проблем зі здоров’ям. Втім, на жаль, понад 1,3 мільярди людей у світі не уявляють свого життя без тютюну, наражаючи себе і оточуючих на хвороби, які значно погіршують якість життя. Тому напередодні Міжнародного дня відмови від паління, який світова спільнота відзначає 16 листопада,  варто нагадати про шкідливість залежності від тютюну. А допоможе нам у цьому кандидат медичних наук, доцент кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб Буковинського державного медичного університету (м. Чернівці) Володимир ГАЙДИЧУК, який погодився ексклюзивно розмістити на сайті ДУ «Чернігівський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» наступний матеріал.

Усі види споживання тютюну, включаючи паління сигарет, сигар, трубок, жувального або нюхального тютюну, а також вплив продуктів його згоряння на тих, хто не палить (пасивне або вимушене паління), значно підвищують захворюваність і передчасну смертність, що спричиняються різними хворобами.

Більшість досліджень показали, що ризик виникнення захворювань залежить як від кількості випалюваних сигарет, так і від тривалості паління.
За експертною оцінкою ВООЗ від хвороб, пов’язаних з палінням, щорічно вмирає 4 мільйона людей у світі. Якщо ситуація з палінням не зміниться, в 2025 році щорічні втрати будуть становити вже 10 мільйонів осіб.

В Україні тютюнопаління є опосередкованою причиною кожного п’ятого випадку смерті осіб віком понад 35 років.

Можна дещо зменшити ризик розвитку вищезазначених захворювань зниженням вмісту нікотину і смол в сигаретах, але цей факт потребує подальшого вивчення. В наш час не існує поняття безпечного рівня паління.

Споживання тютюну значно впливає на стан здоров’я людини. В тютюновому димі міститься близько 4000 хімічних компонентів, які можна поділити на такі групи:
• нікотин;
• смоли;
• монооксид вуглецю;
• подразнюючі засоби.

Тютюнокуріння здійснює на організм людини негайний вплив і довгострокові ефекти. Негайний вплив є наслідком прямої нікотиніндукованої вазоконстрикції (звуження судин) та збільшення рівня адреналіна в крові і полягає у збільшенні частоти серцевих скорочень на 30%, артеріального тиску – на 5-10 мм рт. ст., уповільнення периферичного кровообігу, яке спричиняє зниження температури верхніх і нижніх кінцівок. Довгострокові медичні ефекти пов’язані зі смолами, які містять 43 канцерогени й коканцерогени і спричиняють злоякісні захворювання; окисом вуглецю та окисними газами, які сприяють розвитку серцево-судинних захворювань; подразнюючими засобами і ціанистим воднем, що обумовлюють виникнення бронхіту та емфіземи. Сам по собі нікотин не відіграє провідної ролі у розвитку захворювань, однак з ним пов’язане виникнення залежності від цього продукту, яка підтримує споживання тютюну і перешкоджає відмові від паління.

Доведено, що куріння, навіть електронних сигарет, підвищує ризики хронічних обструктивних захворювань легень, раку легень та серцево-судинних захворювань, оскільки їх випаровування містять хімічні речовини, як-то важкі метали та канцерогени, гліцерин і пропіленгліколь. Окрім того, регулярне використання ароматизованих рідин, особливо солодких, також може створювати серйозні ризики для здоров’я. Адже багато з цих рідин є подразниками, що призводять до запалення дихальних шляхів, можуть сприяти розвитку пухлин, роблять організм сприятливим до вірусних захворювань тощо.
Смертність від серцево-судинних захворювань серед курців у 2 рази вища, ніж серед тих, хто не курить. Паління на 30-40% обумовлює смертність від ішемічної хвороби серця. Несмертельний інфаркт міокарда у чоловіків, що палять, в 30-49 років виникає частіше в 5 разів, у 50-59 років – в 3 рази, а в 60-79 років – у 2 рази, ніж у тих, хто не палить. У жінок, які палять і застосовують оральні контрацептивні засоби, ризик розвитку мозкового інсульту в 20 разів вищий, ніж у жінок, що не палять.

Паління спричиняє 30% усіх випадків смерті від онкологічних захворювань і 90% всіх випадків захворювання на рак легень. Зростання поширеності паління серед жінок призвело до того, що в деяких країнах рак легень, як провідна причина смерті від онкологічних захворювань у жіночої статі, випередив рак молочної залози. Тютюнопаління також істотно збільшує ризик розвитку інших форм раку: ротової порожнини, глотки, гортані, стравоходу, підшлункової залози, нирок, сечового міхура, шийки матки. У курців в 5-8 разів частіше розвиваються хронічні обструктивні захворювання легень.

 Серед курців і членів їх сімей значно частіше, ніж серед тих, хто не курить, відзначається високий рівень імуноглобуліну Е, що свідчить про високу алергічну готовність цих індивідів. Діти курців мають значно гірші імунологічні показники, і тому вони більш схильні до частих вірусних та бактеріальних інфекцій.

Встановлено, що тривале паління сприяє збільшенню клітинної маси функціонуючих обкладових клітин слизової оболонки шлунку, які відповідають за продукцію соляної кислоти. У курців уповільнена евакуація хімусу, пригнічена моторика шлунку, що сприяє утворенню виразки і поганому загоєнню виразкового дефекту. У курців ризик розвитку гострого нелімфоцитарного лейкозу в 3 рази вищий, ніж у тих, хто не курить.

Паління негативно впливає на ендокринну систему, особливо жіночу. У жінок, які курять, частіше виникають аменорея, кровотечі, зниження естрогенів в крові, рання менопауза. У 15-30% жінок, які курять, діагностується дифузно-токсичний зоб. Паління жінок під час вагітності спричиняє не тільки збільшення частоти ускладнень вагітності і випадків внутрішньоутробної смерті плода, зростання ризику викиднів і зниження маси тіла новонароджених, але й позначається на здоров’ї дитини протягом перших 7-9 років життя відставанням психічного і фізичного розвитку.

Кумулятивним впливом хронічної тютюнової інтоксикації є зменшення очікуваної тривалості життя: 35-річна жінка, що палить, проживе на 5 років, а 35-річний чоловік, що палить, – на 7 років менше, ніж їхні однолітки, які не палять.

На жаль, Україну відносять до країн з високою поширеністю тютюнокуріння. В наш час курять 53% чоловіків працездатного віку в міській і 65% – в сільській місцевості. За 20-річний період поширеність паління серед міських жінок працездатного віку зросла від 5 до 20%. Найбільша частота паління реєструється серед чоловіків віком 20-29 років (60% – у місті і 70% – в сільській місцевості). Розрахунки показують, що із цієї когорти молодих чоловіків 25% помруть передчасно внаслідок хвороб, пов’язаних з палінням, тобто із 3,5 мільйона молодих людей зазначеного віку 587 тисяч не доживуть до 70 років. За даними ВООЗ, Україна в абсолютних цифрах знаходиться на 17 місці серед усіх країн по споживанню сигарет, що складає 1,5% всіх сигарет у світі. В той же час, населення України складає не більше 0,85% населення Землі. Якщо в усьому світі на кожну людину припадає в середньому 870 випалюваних за рік сигарет, то в Україні – 1500-1800, або майже 4,5 сигарети в день, тобто приблизно у 2 рази більше, ніж в середньому на земній кулі.

Опитування свідчать, що більшість (60%) дорослих курців хотіли б позбавитись цієї звички і намагались зробити це не один раз. Розвиток залежності від нікотину – одна із головних перешкод при відмові від паління. У наш час в Україні нараховується майже 9 мільйонів активних курців, які становлять третину всього працездатного населення країни. Істотно поліпшити здоров’я цієї величезної кількості людей можливо без залучення значних матеріальних витрат, впливаючи лише на один фактор – куріння.

Отже, якщо ви вирішили кинути курити – не зволікайте, робіть це зараз!