Педикульоз: що потрібно знати і як вберегтися
Педикульоз, або завошивленість – стан, що супроводжується появою вошей та характеризується свербежем і може призвести до специфічних захворювань шкіри.
Наявність педикульозу є загальною соціальною проблемою щодо здоров’я серед усіх вікових груп, переважно реєструється серед дітей у віці 0-17 років. У середовищі організованих дитячих колективів найбільш уражені діти, які відвідують спеціалізовані школи і дитячі дошкільні заклади.
На Чернігівщині у 2022 році зареєстровано 152 випадки педикульозу, у т.ч. серед дітей – 102; у 2023 році – 234 випадки, у т.ч. серед дітей – 161.
Воші паразитують на людині, харчуються її кров’ю, відкладають яйця-гниди, які приклеюють до волосся. Самка відкладає щодня 3-7 яєць, за все життя – від 38 до 120 яєць. Тривалість життя дорослих особин – 27-30 днів.
Розрізняють такі різновиди педикульозу згідно з місцем паразитування вошей:
• головний – паразитування вошей на волосистій частині голови, переважно на скронях, потилиці, тімені, а також у вусах, бороді (паразит – головна воша);
• лобковий – паразитування цих комах у жінок в ділянці лобка, у чоловіків – в паховій зоні, на волосяній частині живота, грудей, на вусах, а у дітей – на віях, і бровах (паразит – лобкова воша);
• платтяний – паразитування вошей в складках одягу, білизни (паразит – платтяна воша).
Окрім безпосереднього паразитизму, платтяні воші здатні переносити епідемічний висипний тиф, епідемічний (або вошивий) поворотний тиф, волинську гарячку.
Педикульозом можна заразитися у будь-якому місці, де існує тісний контакт однієї людини з іншою: в магазині, потязі чи іншому громадському транспорті і навіть у туалетах, лазнях, саунах, басейнах, спортивних роздягальнях. Більш того, воша може до 7 днів чекати нового господаря.
Неможливо заразитися вошами від тварин, оскільки ці паразити видоспецифічні, тобто людські воші можуть жити тільки на людині.
Оскільки воші лише повзають, але не здатні стрибати, заразитися ними на відстані не можна.
Серед основних проявів педикульозу – свербіж шкіри в місці укусу воші, дрібні сірувато-блакитні плями на шкірі, наявність гнид у волоссі.
Для діагностики цього захворювання слід ретельно оглянути шкіру голови та волосся. Зробити це можна, наприклад, злегка зволоживши волосся кондиціонером і розчісуючи його тонким гребінцем. Потрібно відокремлювати невеликі пасма та уважно оглядати корені волосин. Діагноз підтверджується, якщо є живі воші або їх яйця та німфи. Якщо виявити комах не вдається, слід оглянути всю поверхню голови. Щоб точно підтвердити зараження вошами, бажано звернутися до фахівця. Не знаючи всіх особливостей педикульозу, пацієнти часто плутають його з лупою та дерматологічними захворюваннями. Особливо важливо проконсультуватися з дерматологом, якщо є ураження шкіри (висип, виразки тощо).
Існує багато способів позбавлення педикульозу (знищення вошей і гнид). Для цього зверніться до лікаря та використовуйте засоби, які він порадить. Важливо дотримуватися інструкції із застосування того чи іншого препарату і слідкувати за терміном його придатності.
Для лікування педикульозу застосовують антипаразитарні препарати зовнішньої дії. Їх наносять на шкіру голови та волосся і залишають на вказаний в інструкції час. Діючі речовини впливають на нервову систему вошей та паралізують їх. В результаті дорослі особини досить швидко гинуть. Яйця та німфи менш сприйнятливі до цих засобів, тому за кілька днів обробку радять повторити.
Оскільки воші передаються від людини до людини, важливо дотримуватись правил гігієни:
не користуватись спільною білизною (не спати на одній подушці);
уникати тісного контакту з людьми, коли голови чи волосся знаходяться дуже близько;
не давати комусь носити свій одяг і, відповідно, не брати чужого;
не використовувати чужі гребінці, шпильки, заколки для волосся, навушники;
не сидіти на диванах, кріслах тощо, де нещодавно сиділа заражена людина;
одяг та інші речі, якими користувався хворий, прати за дуже високих температур і прасувати;
пропилососити підлогу та меблі в будинку зараженого.
Бережіть себе та піклуйтесь про своє здоров’я!