Гаряча лінія +380950010340

Принципи психологічної допомоги при надзвичайних ситуаціях

Наприкінці минулого року Центр громадського здоров’я МОЗ України за підтримки Центру контролю за захворюваннями США та Міжнародного навчально-освітнього центру охорони здоров’я Вашингтонського університету провели у Києві тренінг щодо базового курсу з управління надзвичайними ситуаціями в галузі громадського здоров’я. Програма курсу містила також сесію, на якій розглядалося питання психосоціальної допомоги при надзвичайних ситуаціях. Участь у тренінгу взяли фахівці з багатьох установ сфери громадського здоров’я України, зокрема завідувачка санітарно-гігієнічної лабораторії ДУ “Чернігівський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ” Світлана Пирожкова.

Як людина реагує на стрес, що виникає при надзвичайній ситуації? Звісно, спостерігається фізіологічна реакція підвищення рівню гормонів стресу та зміна в психосоціальній поведінці. Зрозуміло, що люди по-різному реагують на стрес, все залежить від типу події, ступеня ураженості/контакту людини з подією, індивідуальних особливостей людини тощо.

До основних симптомів реакції на стрес належать такі:
1. Поведінкові: вживання або зловживання різними речовинами; труднощі у спілкуванні або вислуховуванні; дратівливість, спалахи гніву, часті сварки; плаксивість; уникнення діяльності або місць, які викликають спогади; схильність до нещасних випадків; звинувачення; ізоляція.
2. Фізичні: проблеми у роботі травної системи; головний та інший біль; порушення зору; втрата або набір ваги; пітливість, озноб; тремтіння або посмикування м’язів; підвищена лякливість; хронічна втома або порушення сну; зниження імунітету.
3. Фізіологічні/емоційні: відсторонення; заперечення; тривога або страх; депресія; відчуття провини; апатія; горе; релігійні сумніви.
4. Розумові: проблеми з пам’яттю; дезорієнтація та плутанина; труднощі при прийнятті рішень; втрата об’єктивності.

Психологічна перша допомога під час стресу, це, в першу чергу, заходи загальної підтримки та допомоги ближнім, які відчувають страждання. Вони допомагають створити співчутливе середовище для тих, хто пережив трагедію, сприяють можливості людини визначити, що їй потрібно в конкретний час та допомагають емоційно адаптуватися (сприйняти подію та втрати, відновити почуття володіння та контролю над своїм життям, надії, тощо) якомога швидше.

Існує три основних базових принципу першої психологічної допомоги:
1. ДИВИТИСЯ
Перевірте наявність людей з серйозними реакціями на стрес, з очевидними терміновими основними потребами (тепло, їжа, медичні послуги, тощо), перевірте безпеку їхнього середовища. По можливості спілкуйтеся з людьми, що потрапили в біду, в безпечній відстані.
1. СЛУХАТИ
Запропонуйте допомогу людям, запитайте про потреби і проблеми, слухайте людей і допомагайте їм відчути спокій. Приділяйте людині вашу увагу, по-справжньому почуйте їхні занепокоєння. Звертайтеся до людей шанобливо і відповідно до їхньої культури. Представтеся по імені та від організації, яку ви представляєте, запитайте, чи можете ви надати допомогу, знайдіть безпечне та тихе місце для розмови. Допоможіть людині відчувати себе комфортно (наприклад, запропонуйте воду). Усуньте людину від безпосередньої небезпеки, якщо це можливо. Намагайтеся захистити людину від зайвої уваги з боку журналістів. Якщо людина дуже засмучена, переконайте її, що вона не самотня. Хоча деякі потреби можуть бути очевидними, наприклад, необхідність в теплій ковдрі, одязі, завжди запитуйте людей, що їм ще потрібно. Дізнайтеся, що для людини найважливіше в цей момент і допоможіть визначитись із пріоритетами. Залишайтесь поруч з людиною, не тисніть на неї, щоб вона говорила. Тримайте тон голосу спокійним і м’яким. Нагадайте людині, що ви тут з метою їй допомогти. Коли у людини є відчуття нереальності, ви можете їй допомогти, якщо попросите її поставити ноги на підлогу та відчути їх, постукати пальцями по колінах, звернути її увагу на деякі нетривожні речі навколо неї, заохочуйте людину зосередитися на своєму диханні і дихати повільно.
2. НАПРАВЛЯТИ
Допомагайте людям задовольнити основні потреби (вода, їжа, дах над головою, санітарні потреби) і отримати доступ до послуг (наприклад, доступ до зв’язку). Дізнайтеся, які конкретні потреби мають люди (наприклад, предмети для годування маленьких дітей, догляд за здоров’ям) та спробуйте перенаправити їх для отримання наявної допомоги. Переконайтеся, що вразливі або маргіналізовані групи людей не залишаються поза увагою. Надавайте інформацію, зв’язуйте людей з їх близькими та представниками соціальних служб. Постраждалі люди, як правило, хочуть отримати точну інформацію про стан близьких або інших осіб, які постраждали від цієї події, про їхню безпеку, їхні права та як отримати доступ до послуг і речей, які їм потрібні. Допомагайте сім’ям триматися разом, а дітям – разом з батьками та близькими.
Важливо при інформуванні пояснити джерело інформації, яку ви надаєте і наскільки воно надійне. Говоріть тільки те, що знаєте, не вигадуйте інформацію і не давайте неправдивих сподівань. Повідомлення повинні бути простими і точними, повторюйте їх, щоб переконатися, що люди чують та розуміють інформацію. Повідомте людей, чи будете ви їх тримати в курсі нових подій, включаючи час і місце інформування. Не нав’язуйте людині свої переконання, духовні чи релігійні інтерпретації ситуації. Переконуйте людей, що їхні почуття нормальні.

Чого не можна робити під час надання першої психологічної допомоги:
– не тисніть на людину і не примушуйте розповідати її історію;
– не перебивайте і не квапте людину (наприклад, не дивіться на годинник, не говоріть дуже швидко);
– не торкайтеся людини, якщо ви не впевнені, що це доречно;
– не судіть про те, що вона зробила або не зробила, або як вона себе почуває, не кажіть: «Ви не повинні відчувати себе так» або « Вам слід радіти, що ви вижили»;
– не вигадуйте речі, яких не знаєте;
– не використовуйте занадто технічні терміни;
– не розповідайте людині чужу історію;
– не говорить про власні проблеми;
– не давайте неправдивих обіцянок або фальшивих запевнень;
– не думайте і не поводьтеся так, ніби ви повинні вирішити всі проблеми людини за неї;
– не забирайте у людині сили та відчуття того, що вона здатна піклуватися про себе;

На жаль, не існує універсальної стратегії подолання кризової ситуації, як і неможливо завжди бути до неї готовими. А от якщо дотримуватися певних простих правил, то зменшити ризик небажаної реакції на стрес цілком можливо.

Ось деякі поради:
– достатньо відпочивайте;
– їжте якомога частіше та пийте воду;
– спілкуйтеся та проводьте час із родиною і друзями;
– обговорюйте проблеми з кимось, кому довіряєте;
– виконуйте дії, які допомагають вам розслабитися (гуляйте, співайте, моліться, грайте з дітьми, домашніми тваринами);
– виконуйте фізичні вправи;
– знайдіть безпечні способи допомогти іншим та долучіться до громадської діяльності;
– не вживайте наркотики, не куріть, не вживайте алкоголь;
– дотримуйтеся виваженого режиму сну;
– не працюйте весь час без перерв та відпочинку;
– не відсторонюйтеся від друзів та близьких;
– не нехтуйте елементарною особистою гігієною.

Прислухайтесь до самого себе, налаштовуйте свої думки на позитивний лад. Наприклад, говоріть: «Я цього не роблю!» замість «Я цього не можу зробити!» Уникайте сприйняття криз, як непереборних проблем, прийміть той факт, що зміни є частиною життя.

Отже, підтримуйте оптимістичний світогляд та бережіть себе!

1 березня – День підвищення обізнаності про самоушкодження Самоушкоджувальна поведінка (cелфхарм, self-harm) – будь-яка поведінка, під час якої людина завдає собі шкоди, намагаючись в... 1 Березня 2024
У площині імунопрофілактики не має бути невирішених питань Саме так можна охарактеризувати основну мету низки тренінгів з назвою «Імунізація на практиці», що нинішнього року проходили у рам... 1 Березня 2024
До Всесвітнього дня імунітету Щорічно, починаючи з 2002 року, 1 березня світова спільнота відзначає День імунітету. Саме слово «імунітет» походить від латинсько... 1 Березня 2024