Гаряча лінія +380950010340

Що треба знати про вітряну віспу

Вітрянка (вітряна віспа) – це інфекційне захворювання, яке спричинюється вірусом Varicella zoster. Ця хвороба проявляється висипкою по всьому тілу, свербежем, високою температурою. Вірус є дуже заразним, тому вітрянка особливо поширена серед дітей, що ходять до дитячих садків і шкіл.
В Україні у 2022 році зареєстровано 19464 випадків захворювання вітряною віспою, у т.ч. дітей – 17315 (89,0%). По області у 2022 році 214 осіб мали діагноз вітряної віспи, із них 80,0% – це діти (абс.ч. –171).

Причиною вітрянки є вірус Varicella zoster, який передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом, а також через контакт з відкритими виразками на шкірі хворої особи. Інколи вірус може передаватися через предмети, на яких зберігається інфекція.
Хвороба дуже заразна, особливо в період висипання від 1-2 днів до 5-7 днів після появи висипу. Основна група ризику – це діти віком від 1 до 10 років, проте статистика свідчить, що дорослі хворіють вітрянкою, якщо раніше не хворіли на цю хворобу. Вітряна віспа поширена по всьому світу. Найбільше випадків вітряної віспи зазвичай спостерігається взимку та на початку весни. Чутливість дитячого організму до вітряної віспи дуже висока. Після контакту з джерелом інфекції заражаються 95-98% осіб, які не мають специфічного імунітету, тобто раніше не хворіли і не були щеплені.

Інкубаційний період вітрянки – це час від моменту інфікування вірусом до появи перших симптомів хвороби. Зазвичай цей період триває від 11-21 дня, найчастіше – 14 днів. Продромальні явища у дітей або відсутні, або зводяться до незначних симптомів загальної інтоксикації (нездужання, втрата апетиту, субфебрильна температура тіла тощо). У дорослих часто відмічаються сильніші та триваліші прояви інтоксикаційного синдрому. На тлі цього на шкірі з’являються висипання, які локалізуються на обличчі, волосистій частині голови, тулубі та кінцівках. При інтенсивному висипанні елементи можна іноді знайти на долонях та ступнях. 

Джерелом інфекції при вітряній віспі є хворий, який стає небезпечним для оточення із кінця інкубаційного періоду (за 6-7 годин до появи висипу) і до 5-ої доби з моменту появи останніх елементів висипу. Особливо небезпечними джерелами інфекції є хворі із наявністю везикул на слизових ротової порожнини, тому що в них швидко лопаються пухирці та виділяється значна концентрація вірусу зі слиною. Додатковим джерелом може бути хворий на оперізуючий герпес, але він виділяє значно менше вірусів. 

Механізм передачі збудника при вітряній віспі – повітряно-крапельний. Незважаючи на слабку стійкість вірусів у довкіллі, доведено можливість їх поширення з повітря за межі кімнати, де перебуває хворий, через відчинені двері, систему вентиляції тощо. Таким чином зараження може поширюватись на весь будинок. Не виключена можливість вертикальної передачі вірусу вітряної віспи від матері до плоду, що може спричинити вади розвитку, але це трапляється дуже рідко. Лікування вітрянки зазвичай спрямоване на полегшення симптомів та уникнення розчісування пухирів, щоб запобігти ускладненням.

Ускладнення вітряної віспи можуть бути специфічними (зумовлені вірусом) і внаслідок приєднання бактеріальної інфекції. Найчастіше спостерігають ларинготрахеобронхіт, пневмонія, ураження нервової системи (енцефаліт, менінгіт, менінгоенцефаліт, мієліт, параліч лицьового нерва), бульозна стрептодермія (стрептококове ураження шкіри), флегмона, абсцес, імпетиго, лімфаденіт, стоматит, кон’юнктивіт, кератит, сепсис. Після лікування вітряної віспи вірус не покидає організм, залишаючись у нервових клітинах в пасивному стані. При наявності збоїв імунітету вірус може почати знову надходити в кров, викликаючи оперізуючий герпес.  

Оперізуючий лишай, або оперізуючий герпес – це вірусна інфекція. Її збудник, вірус герпесу (Herpes zoster), також є збудником вітряної віспи. Для лікування оперізуючого лишаю можуть застосовувати противірусні, протизапальні, знеболюючі, імуностимулюючі, седативні та інші препарати. Лікар підбирає симптоматичне лікування в залежності від стану пацієнта. Чим молодший пацієнт, тим легше він перенесе захворювання. Але якщо є будь-які збої функцій імунної системи, то оперізуючий лишай може призвести й до ускладнень: порушення роботи спинного або головного мозку, у важких випадках призводять до паралічу рук, ніг, лицьового нерва; ураження очей, в тому числі й неврит зорового нерва; менінгоенцефаліт, що призводить до інвалідності або смерті пацієнта. У деяких випадках може порушити роботу сечостатевої системи, легенів, дванадцятипалої кишки, черевних м’язів та інших органів.

Варто відзначити, що в легкій формі хвороба протікає швидко та без рецидивів. Серйозні наслідки можуть загрожувати тільки людям з ослабленим імунітетом, але при своєчасному зверненні до лікаря їх можна уникнути.

Симптоми оперізуючого лишаю мають специфічну клінічну картину, тому не помітити їх неможливо. За 2-3 дні до переходу в гостру форму хвороба проявляє себе симптомами, схожими на грип: млявістю, ознобом, підвищенням температури. У гострій формі – супроводжується шкірними висипаннями у вигляді невеликих рожевих цяток, розташованих вогнищами. На уражених ділянках шкіри пацієнт відчуває свербіж, печіння, гострий біль. 

Актуальність проблеми оперізуючого герпесу на сучасному етапі зумовлена зростанням кількості пацієнтів за рахунок старіння населення і збільшення кількості осіб із клітинною імуносупресією. У 30% хворих на оперізуючий герпес виникають ускладнення, у 20% – тривала симптомна постоперізуюча невралгія.

Хворих на оперізуючий герпес необхідно ізолювати від дітей, які не хворіли на вітряну віспу. Специфічну профілактику проводять живими вакцинами з ослабленого вірусу вітряної віспи, що рекомендовані для імунізації дітей раннього віку.

Протиепідемічні заходи у вогнищі, спрямовані на нейтралізацію джерела збудника в осередку вітряної віспи: виявлення та ізоляція хворих (вдома або за показаннями у стаціонарі). Ізоляція припиняється лише через 9 днів від початку захворювання (після відпадання кірок або через 5 діб з моменту появи останнього елементу висипу);

З метою розриву механізму передачі здійснюють часте провітрювання і вологе прибирання приміщення, де перебувають хворі.

Профілактика вітрянки полягає у вакцинації. Вакцина проти вітряної віспи дуже ефективна та зменшує ризик захворювання, а також ризик ускладнень у разі зараження. Рекомендують проводити щеплення дітям від 12 місяців та дорослим, які не були хворі на вітрянку раніше.
В Україні усі випадки захворювання на вітряну віспу підлягають обов’язковій реєстрації. Своєчасне виявлення та ізоляція хворих є провідним протиепідемічним заходом. Хворих на вітряну віспу ізолюють вдома або госпіталізують за клінічними показаннями. Ізоляцію припиняють через п̍’ять днів після появи останнього елементу висипу.

Контактні діти до семи років, які раніше не хворіли на вітряну віспу, протягом 21 дня після контакту з хворим не відвідують дошкільний навчальний заклад. 

Для специфічної профілактики вітряної віспи застосовують живу атенуйовану вакцину, проте в Україні планову імунопрофілактику вітряної віспи не проводять. Відповідно до Календаря профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів» від 16.09.2011 №595, щеплення проти вітряної віспи належить до щеплень, які проводять за епідемічними показаннями та за станом здоров’я, а також до рекомендованих щеплень.

Важливим профілактичним заходом є недопущення контакту з хворими на вітряну віспу або оперізуючий герпес. Хворих на оперізуючий герпес необхідно ізолювати від дітей, які не хворіли на вітряну віспу.

Хоча вітрянка є дуже заразною хворобою, вакцинація та ізоляція хворих можуть допомогти зменшити її поширення. Регулярне миття рук та уникнення контакту з інфікованими предметами також можуть допомогти запобігти поширенню вітряної віспи.

 

1 березня – День підвищення обізнаності про самоушкодження Самоушкоджувальна поведінка (cелфхарм, self-harm) – будь-яка поведінка, під час якої людина завдає собі шкоди, намагаючись в... 1 Березня 2024
У площині імунопрофілактики не має бути невирішених питань Саме так можна охарактеризувати основну мету низки тренінгів з назвою «Імунізація на практиці», що нинішнього року проходили у рам... 1 Березня 2024
До Всесвітнього дня імунітету Щорічно, починаючи з 2002 року, 1 березня світова спільнота відзначає День імунітету. Саме слово «імунітет» походить від латинсько... 1 Березня 2024