Гаряча лінія +380950010340

Скарлатина: як уникнути захворювання

Скарлатина належить до гострих інфекційних захворювань і вражає ротоглотку. Викликає її грампозитивна бактерія – бета-гемолітичний стрептокок А. У широкому сенсі ця хвороба вважається дитячою, проте захворіти може й доросла людина. Важливо розуміти, що небезпечною є не так сама скарлатина, як можливі ускладнення від неї, що виникають за неправильного лікування.

Збудник скарлатини, як і всі гемолітичні стрептококи, дуже «живуча» бактерія. У висохлих гнійних масах і крові він може залишатися активним кілька тижнів, витримує 15-хвилинне кип’ятіння та обробку багатьма дезінфікуючими засобами. Крім скарлатини, він може викликати й інші захворювання – бешихове запалення, гострий тонзиліт (ангіну) тощо.

У країнах Європи відмічається різкий підйом захворюваності на скарлатину серед дітей та осіб молодого віку. У Британії було зафіксовано понад 4,5 тис. випадків захворювання на скарлатину (впродовж осені 2022 року). Зростання захворюваності відбулося і в інших країнах Європи, що пов’язано із адаптацією збудника у зв’язку з тривалими глобальними обмежувальними заходами.

В Україні у 2022 році зареєстровано 1029 випадків скарлатини, у т.ч. 971 – у дітей, по області – 11 випадків, усі діти. Такі статистичні дані можуть бути недостовірні, що пов’язано з війною та масовою міграцією населення.

Інфекція передається від хворого на скарлатину, ангіну, бешиху, хронічний тонзиліт через повітря при чханні, спілкуванні. Основний шлях зараження – повітряно-крапельний. Краплі формуються під час кашлю, чхання і навіть розмови хворого. Вони розлітаються на 0,5–1,5 м від інфікованої людини. Також хвороба може передаватися через продукти харчування, особисті предмети, посуд або через ручки дверей. Хворі заразні з останніх двох днів інкубації, увесь період хвороби і до 21 дня після зникнення клінічних симптомів. Джерелом інфекції можуть бути не тільки хворі, а й носії стрептокока. Носіями цієї інфекції є близько 20% здорових людей, в тому числі і діти. Багато носіїв можуть поширювати збудника захворювання тривалий час: від кількох місяців до одного року. Інкубаційний період недуги триває від 1 до 12 днів, частіше 2-7 днів.

Типова форма скарлатини починається гостро: температура тіла за 6-7 годин підвищується до 38,5-40°C. Хворі скаржаться на головний біль, нездужання, болючість при ковтанні. Наприкінці першої доби захворювання (іноді на другий день) з’являються характерні плямисті дрібні висипання на шкірі – спочатку на шиї та верхній частині грудей, а упродовж наступних 2-3-х днів поширюється по всьому тілу. Обличчя хворого злегка опухле, щоки яскраво червоні, тоді як підборіддя та рот на ділянці, обмеженій носогубними складками, відрізняються різкою блідістю (симптом блідого носогубного трикутника). Дорослі можуть захворіти, якщо мають дуже низький імунітет та ослаблений організм. У дорослих симптоми скарлатини можуть бути легшими та проявлятися як запалення горла, невелика нудота і блідий, нетривалий висип.

Симптоми скарлатини схожі з проявами ангіни або тонзиліту. Скарлатина у дітей і дорослих має схожу картину. Характерні висипання з’являються на 3-5 день з моменту захворювання. Це ознака розмноження стрептокока в організмі і його впливу на стінки дрібних судин.

Скарлатина може мати небезпечні ускладнення, пов’язані з невчасним початком лікування та недотриманням рекомендацій лікаря: гнійний лімфаденіт, отит, мастоїдит, синусит, гломерулонефрит, ревматизм. Після одужання виникає імунітет до скарлатини, як правило, стійкий, довічний, проте трапляються і повторні випадки. Після успішного лікування скарлатини за пацієнтом потрібен нагляд, щоб вчасно діагностувати ускладнення. Основними ускладненнями після скарлатини є гломерулонефрит і ревматизм.

Раніше скарлатину вважали серйозною дитячою інфекцією, але антибіотикотерапія робить її менш загрозливою. Важливо своєчасно розпочати лікування, що є головним у профілактиці можливих ускладнень та віддалених наслідків. Антибіотики призначаються тільки після встановлення діагнозу. Адже існує низка інших інфекційних захворювань, які супроводжуються схожою висипкою, такі як краснуха, кір, вітряна віспа тощо.

До ефективної профілактики належить своєчасна ізоляція хворих дітей та застосування карантинних заходів (в школах, дитячих садках, медичних установах). При стаціонарному лікуванні дітей виписують не швидше, ніж на 10-й день, після чого лікування продовжується в домашніх умовах ще 12 днів. Отже, дитина після скарлатини може повернутися в свій колектив не швидше, ніж на 22-й день. Діти, що ніколи раніше не хворіли скарлатиною, але були в контакті з хворими дітьми, ізолюються від колективу мінімум на 7 днів з моменту останнього контакту.

Наразі вакцини від скарлатини немає. Основні профілактичні заходи, що можуть попередити зараження скарлатиною:
– лікування хронічних захворювань (отитів, синуситів, тонзилітів);
– дотримання правил особистої гігієни та привчання до них дітей: нехай малюк частіше миє руки (обов’язково – після спілкування з іншими дітьми та дорослими, після ігор, повернення додому з вулиці, перед їжею тощо);
– дотримання респіраторної гігієни та етикету кашлю;
– регулярне провітрювання приміщень з проведенням вологого прибирання;
– намагання уникати масових скупчень людей, особливо в осінньо-зимовий і весняний періоди;
– зведення до мінімуму контактів (власного і дитини) з інфекційними хворими.

Бережіть себе! І будьте здорові!

1 березня – День підвищення обізнаності про самоушкодження Самоушкоджувальна поведінка (cелфхарм, self-harm) – будь-яка поведінка, під час якої людина завдає собі шкоди, намагаючись в... 1 Березня 2024
У площині імунопрофілактики не має бути невирішених питань Саме так можна охарактеризувати основну мету низки тренінгів з назвою «Імунізація на практиці», що нинішнього року проходили у рам... 1 Березня 2024
До Всесвітнього дня імунітету Щорічно, починаючи з 2002 року, 1 березня світова спільнота відзначає День імунітету. Саме слово «імунітет» походить від латинсько... 1 Березня 2024