Туберкульоз: міфи та їх спростування

Туберкульоз – хронічне інфекційне захворювання (іноді смертельне), яке передається повітряно-крапельним шляхом. Найчастіше хвороба вражає легені, також може розвиватися патологічний процес в інших органах і тканинах.

Епідемія туберкульозу в Україні зафіксована ще у 1995-му році, і до сьогодні вона не подолана, залишаючись серйозною проблемою для вітчизняної системи охорони здоров’я.

Туберкульоз справді небезпечний, але варто спростувати деякі поширені міфи про цю хворобу.

МІФ №1. Туберкульозом можна заразитися під час користування речами, посудом, предметами побуту людини, яка хворіє.

Спростування. Заразитися туберкульозом можна через повітря під час тривалого перебування у закритому приміщенні разом з людиною, яка виділяє бактерії туберкульозу під час кашлю та не лікується.

МІФ №2. Деззасоби та мило вберігають від цієї хвороби.

Спростування. Знизити ризик інфікування можна. В домашніх умовах –  регулярне провітрювання кімнат, дотримання етикету кашлю, використання маски. У медичних закладах – дотримання вимог інфекційного контролю, у тому числі використання ультрафіолетових бактерицидних опромінювачів.

МІФ №3. На туберкульоз частіше хворіють лише люди з певним соціальним статусом та неправильним способом життя.

Спростування. Захворіти на туберкульоз може кожен. Та найбільше до зони ризику підпадають ті, хто постійно контактує з людиною, яка хворіє на ТБ, ВІЛ-інфіковані, діти та дорослі із захворюваннями, що призводять до ослаблення імунітету і з хронічними захворюваннями  органів дихання.

МІФ № 4. Діагностика та лікування ТБ дороговартісні.

Спростування. Діагностика і лікування ТБ в Україні  для людей, які зіштовхнулись з цією проблемою, безкоштовні. Протитуберкульозні ліки, витратні матеріали для проведення діагностики ТБ закуповуються державою.

МІФ № 5. Людина, яка хворіє на ТБ – небезпечна, поки повністю не вилікується.

Спростування. Небезпеку для зараження становить лише людина, яка хворіє на туберкульоз легень і не лікується. У разі систематичного прийому протитуберкульозних ліків через кілька тижнів від початку лікування хворий уже не становить загрози для оточуючих: мікобактерії ТБ під дією ліків втрачають здатність до зараження.

МІФ № 6. Захворіти можна у громадському транспорті, кафе, магазині.

Спростування. Для виникнення захворювання потрібен щоденний тісний довготривалий контакт з людиною, яка хворіє на туберкульоз і не лікується (виділяє мікобактерію ТБ у навколишнє середовище).

МІФ № 7. Людину, яка хворіє на ТБ, краще лікувати в стаціонарних умовах.

Спростування. Найефективніше лікування захворювання – систематичний прийом ліків під супроводом лікаря в амбулаторних умовах. Стаціонарне лікування показане лише пацієнтам з тяжким перебігом недуги.

МІФ № 8. Туберкульоз невиліковний.

Спростування. Навіть тяжкі випадки туберкульозу лікуються. Проте, якщо людина приймає препарати нерегулярно, робить перерви або повністю відмовляється від лікування, збудник захворювання набуває медикаментозної стійкості. У такому випадку лікування буде тривалим і з низькою ефективністю.

МІФ № 9. Ліки від туберкульозу викликають побічні реакції, тому варто надавати перевагу «народним» методам.

Спростування. Лікування туберкульозу наразі проводиться високоефективними специфічними протитуберкульозними препаратами. Тому одужання без дотримання призначених лікарем відповідних схем лікування – неможливе.

МІФ № 10. Вакцинацію від туберкульозу дитина важко переносить, а місце ін’єкції довго не загоюється. Імунізація ж не захищає від захворювання.

Спростування.  Прояви місцевої реакції після вакцинації БЦЖ – це реакція організму, яка може тривати до 6 місяців. В цей час у дитини формується імунітет до хвороби. Вакцинація знижує ризик виникнення тяжких генералізованих форм туберкульозу, які призводять до смерті.