Гаряча лінія +380950010340

Зимовий травматизм: наслідки, профілактика, поведінка

З настанням зими кількість травм як серед населення в цілому, так і серед працівників підприємств всіх форм власності зокрема, значно зростає.
Тому ще раз згадаємо про заходи безпеки у холодну пору року.
Травмонебезпечні фактори
Головними травмонебезпечними чинниками, що призводять до нещасних випадків та травм у зимовий період, є:
— незадовільний стан доріг та тротуарів (ожеледиця, слизька поверхня території підприємства та населених пунктів, неприбраний злежаний сніг, приховані снігом вибоїни та ями, недостатня освітленість території, робочих місць, проходів і проїздів як на території підприємств, так і населених пунктів, падіння на працівників предметів (бурульок, льодових та снігових наростів, крижаних брил під час пересування); знижена температура повітря, охолоджені елементи обладнання, матеріалів, несприятливі погодні умови (значні коливання температури повітря, чергування відлиг і заморозків, сильний вітер), що призводить до обморожень та захворювань; пожежі внаслідок недотримання правил користування електронагрівальними приладами та відкритим полум’ям.
Окрім перерахованого, однією з головних причин зимового травматизму також є поспіх. Адже багато хто просто не помічає льоду, припорошеного снігом, внаслідок чого пішоходи падають і травмуються. Людина, яка поспішає, схильна не помічати навіть відкритого льоду.
Крім того, значна частина травм пов’язана з громадським транспортом. Підсковзуються і падають як при вході в автобус, маршрутку або тролейбус, так і при виході з них.
Найбільше залежать від впливу сезонних погодних умов такі види діяльності працівників:
– робота на відкритих майданчиках;
– робота у приміщеннях, які не обігріваються;
– робота, пов’язана з пересуванням до об’єкта (між об’єктами) обслуговування, або до будь-якого об’єкта;
– робота на транспортних засобах;
– охоронна діяльність.
Заходи профілактики
Народне прислів’я говорить, що сані необхідно готувати влітку. Тому, як показала багаторічна практика, дієвим засобом запобігання травматизму під час роботи в холодний період року є розробка та виконання заходів щодо підготовки підприємств, установ і організацій до роботи в осінньо-зимових умовах.
На підприємствах України давно поширена практика розробки планів заходів з підготовки підприємств і організацій, житлово-комунального господарства та об’єктів соціальної сфери до стабільної роботи в осінньо-зимовий період. Основні з них:
– своєчасне очищення територій від снігу та льоду;
– посипання доріг, пішохідних доріжок піском, сіллю, іншими реагентами;
– очищення покрівель від снігу та бурульок, особливо в період танення льоду та снігу, а у разі неможливості – обмеження доступу працівників, громадян до небезпечних ділянок;
– забезпечення виконання заходів протипожежної безпеки під час користування обігрівальними приладами та при використанні відкритого полум’я;
– перевірка наявності та безперебійної роботи приміщень для обігріву і вживання гарячої їжі та напоїв;
– виконання комплексу заходів щодо утеплення приміщень, а також розробка та виконання медичних заходів щодо підвищення захисних сил організму тощо.
Найбільш поширені травми в зимовий період – це переломи кінцівок, які виникають через те, що при падінні людина інстинктивно виставляє вперед руку і навалюється на неї усією вагою. Так само незручно виставлена нога ламається, як правило, в ділянці гомілки.
У жінок цьому сприяє взуття на високих підборах – у ньому легко спіткнутися і впасти. Літні люди через вікові особливості скелета (остеопороз, менша еластичність зв’язок і м’язового каркасу) нерідко отримують дуже серйозні ушкодження. Вони частіше ламають хребет або шийку стегна.
Для запобігання зимовому травматизму важливо дотримуватись таких правил:
– носіть взуття на плоскій підошві або на низьких квадратних підборах;
– в ожеледицю ходіть якомога повільніше, трохи ковзаючи, немов на невеличких лижах;
– не варто ковзати по льоду навмисно, адже це збільшує обмерзання підошви;
– взимку ніколи не тримайте руки в кишенях, це збільшує можливість падіння та важких травм, особливо переломів;
– не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та в ожеледицю, особливо поза межами пішохідних переходів;
– особам літнього віку рекомендується прикріплювати на підошви взуття спеціальні накладки проти ожеледі, які продаються в магазинах;
– у період танення льоду слід бути особливо уважними, проходячи повз будинки та біля високих дерев – спершу необхідно впевнитись у відсутності загрози падіння льодових наростів. Необхідно обходити ділянки, на яких звисають бурульки, триматись на відстані 3-5 метрів від будинків та інших споруд, вибираючи найбезпечніший маршрут руху;
– категорично забороняється заходити за спеціальні огорожі поблизу будинків чи дерев;
– ходіть не поспішаючи, ноги злегка розслабте в колінах, ступайте на всю підошву;
– за можливості руки не повинні бути зайняті зайвими речами;
– в ожеледицю падайте з мінімальними втратами для здоров’я: відразу присядьте, щоб знизити висоту, у момент падіння стисніться, напружте м’язи, а доторкнувшись до землі, обов’язково перекотіться. Удар, спрямований на вас, розтягнеться і втратить свою силу при обертанні;
– обходьте металеві кришки люків – як правило, вони вкриті льодом. Окрім того, вони можуть бути погано закріплені, що додає ризику та важкості травмувань;
– не йдіть з самого краю проїжджої частини. Це небезпечно завжди, а на слизьких шляхах – особливо;
– не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та в ожеледицю. Пам’ятайте, що в ожеледицю значно збільшується гальмівний шлях машини;
– не виходьте без потреби на вулицю – зачекайте, поки приберуть сніг і розкидають пісок на обмерзлий тротуар;
– вкрай небезпечно пересуватися в ожеледицю у нетверезому стані. У стані сп’яніння травми найчастіше важкі, всупереч переконанню, що п’яний падає завжди вдало. Напідпитку люди менш чутливі до болю і при наявності травми своєчасно не звертаються до лікаря, що завдає згодом додаткових проблем та неприємностей;
– якщо ви впали і через деякий час відчули головний біль, нудоту, біль у суглобах, якщо утворилися набряки, терміново зверніться за медичною допомогою, оскільки можуть виникнути ускладнення.
Тож бережіть себе! І будьте здорові!

 

1 березня – День підвищення обізнаності про самоушкодження Самоушкоджувальна поведінка (cелфхарм, self-harm) – будь-яка поведінка, під час якої людина завдає собі шкоди, намагаючись в... 1 Березня 2024
У площині імунопрофілактики не має бути невирішених питань Саме так можна охарактеризувати основну мету низки тренінгів з назвою «Імунізація на практиці», що нинішнього року проходили у рам... 1 Березня 2024
До Всесвітнього дня імунітету Щорічно, починаючи з 2002 року, 1 березня світова спільнота відзначає День імунітету. Саме слово «імунітет» походить від латинсько... 1 Березня 2024