ПОЛІОМІЄЛІТ: РЕАЛЬНА НЕБЕЗПЕКА

«В Україну повернувся поліомієліт!» Такі заголовки почали з’являтися у засобах масової інформації у жовтні минулого року, коли в нашій державі, а саме у Рівненській області, зафіксували перший за багато років випадок цього захворювання в одній з багатодітних родин. А вже у січні 2022-го року, на цей раз у Закарпатті, виявлено другий випадок гострого в’ялого паралічу у дитини, спричиненого поліовірусом. Тоді медиків здивувала реакція батьків, які, називали хворобу «Божою карою» та активно виступали проти вакцинації. Звісно, втручання, так би мовити, «вищої сили» тут ні до чого, адже просто дорослі не були обізнані з тим, що тільки гарантоване державою щеплення здатне убезпечити дитину від цієї серйозної недуги.
Відтак дійсно, поліомієліт, як гостре інфекційне захворювання, у довакцинальний період спричиняло потужні епідемії у всьому світі. Так майже третина людей, яких спіткала хвороба, помирали, а близько 40% людей ставали інвалідами. Тому свого часу ВООЗ визначила поліомієліт захворюванням, що має міжнародне значення.
Причиною виникнення поліомієліту є поліовірус, що виділяється від хворого або вірусоносія в більшості випадків з випорожненнями та передається від людини до людини через брудні руки та предмети побуту, інфіковані воду та продукти харчування. Але не є винятком і повітряно-крапельний шлях передачі. Захворювання серед дітей може супроводжуватися ознаками, притаманними для грипу – лихоманкою, втомою, головним болем, блювотою, болем в кінцівках, неможливістю стати на ніжки. Часто-густо внаслідок інфікування розвивається незворотній параліч кінцівок, який здатен розвинутися навіть за кілька годин. Можуть страждати дихальні м’язи, через що дитина помирає з-за кисневого голодування. Слід також зазначити, що у багатьох випадках (70% за інформацією Центру громадського здоров’я МОЗ) хвороба протікає безсимптомно, тому такі вірусоносії відіграють велику роль у поширенні поліомієліту. Після гострого періоду хвороби функція нервів та м’язів не відновлюється, тобто, людина приречена все своє життя мати обмежені рухові можливості.
Втім, вберегти дитину від захворювання можна і вкрай необхідно, адже держава гарантує безкоштовне отримання вакцин проти поліомієліту. Така вакцинація входить до переліку обов’язкових, відповідно до Національного календаря щеплень.
Відтак перша доза вакцини вводиться у віці 2 місяців, друга – у 4 місяці, третя – у 6 місяців, четверта доза – у 18 місяців, п’ята – у 6 років і нарешті 6 дозу вакцини дитина отримує у 14 років. Після повного курсу вакцинації у людини зберігається пожиттєвий імунітет. Слід зазначити – для розвитку колективного імунітету необхідно, щоб від захворювання вакцинувалося 95% населення. На жаль, нині в Україні ця цифра далека від ідеальної, адже в регіонах ще є достатня кількість батьків, які відмовляються щепити свою дитину.
Зазвичай для запобігання захворювання на поліомієліт в Україні використовується два типи вакцин – оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ), якузастосовують у якості крапель, а також інактивована поліомієлітна вакцина (ІПВ), що вводиться внутрішньом’язово.
Так, за інформацією Управління охорони здоров’я Чернігівської ОДА, станом на 1 листопада нинішнього року залишки вакцини ОПВ становлять7566 доз, вакцини ІПВ – 7571 доза. Відтак станом на 01.11.2022р у Чернігівській області щеплено дітей віком до 1 року 51,5%, у 18 місяців – 48,5%, у 6 років – 51,4%, а у віці 14-ти років – 48,0%, що недостатньо аби попередити появу нових випадків серед дитячого населення. Втім, для того, щоб вакцинуватися проти поліомієліту, достатньо батькам зі своєю дитиною прийти до медичного закладу, де працює педіатр, з яким укладено декларацію, та надолужити щеплення.
Звісно, можна знайти багато слів для того, щоб спонукати батьків аби вони прищепили дітей від такої небезпечної хвороби, як поліомієліт. Втім, мабуть, найкраще висловився видатний американський епідеміолог Альберт Себін – «Ніхто з батьків немає права наражати на небезпеку захворіти на поліомієліт своїх дітей. Чому ви вважаєте, що через відмову від вакцинації можете ставити під сумнів життя і здоров’я власної дитини?». І цей влучний вислів важко спростувати.